Сосновый лес в Журавлевском гидропарке возле «Каравана» окончательно погиб

Одно из любимых мест отдыха населения Салтовки и всего Харькова еще до полномасштабной войны начало постепенно превращаться в мертвую зону. В прошлом году гибель леса на песках стала особенно заметна. Теперь же процесс усыхания приблизился к финалу – можно поаплодировать покупавшим там в небоскребах квартиры с видом на сосны и озеро. Экологическая беда не приходит одна.

Такую подборку фото выложил две недели назад на своих страницах в Instagram и Facebook экоактивист Артем Приходько, обратившись к КП «Харьковзеленстрой»:

«Це ваша зона відповідальності, чому при вашій діяльності (бездіяльності) таке коїться?
Чому ви нічого не зробили, щоб це зупинити?
Коли хтось з вас відповість перед законом за службову недбалість, злочинну бездіяльність?
Вже, вже пізно щось рятувати, ліс повністю загинув…
В цому лісі були всі паперові організації: екоінспекція, зеленбуд, біологи, лабораторії, але ніхто нічого не зробив щоб його врятувати, хоча б спробувати це зробити…
Шкода, що за бюджетні кошти ми утримуємо купу «висококваліфікованих спеціалістів» в сотнях кабінетів, від яких ось такі результати».

Смотрим по теме: Последствия газодобычи и удара по нефтебазе. Экологические преступления нефтегазового бизнеса на Полтавщине и в Харькове заиграли новыми красками подробностей.

Катерина Гойденко пишет там: «Ліс хворів вже давно. Це ще й байдужість місцевих. Якби за це раніше почали кричати місцеві, визивати Зеленбуд, екоінспекцію, то можливо б можна було щось зберегти. А так – всім пофіг». Но по словам другого комментатора, Сергея Чернова, он еще в 2019 г. обращался в чат-бот в связи с тем, что на этом участке массово сохли сосны.

Что случилось с ними? Летом прошлого года «Ассамблея» публиковала разбор вероятных причин. Наиболее расхожая в народе версия – умышленное отравление деревьев застроечной мафией (о том, кто положил глаз на эту территорию, мы писали за год до большой войны). Однако подтвердилось другое объяснение: из-за потепления климата сосны поражает грибок, а затем ослабленные деревья становятся добычей личинок короеда.

Преподаватель кафедры ботаники ХНПУ Юрий Бенгус еще 22 августа 2023 г. делал пост у себя в Facebook:

«На жаль, одновікові лісові монокультури сосни на намивних пісках є надзвичайно нестійким біоценозом. Стійкість біоценозу визначається його біорізноманіттям (закон екології). В нашому випадку біорізноманіття немає, бо насадження одновікове, з рослин одного виду, без притаманних природним борам супутніх видів деревних і трав’янистих рослин, грибів і тварин (бо воно створене на місці, де лісу історично не було). В таких умовах патогенний гриб коренева губка (Heterobasidion annosum) поширюється по зімкнутим кореневим системам сосни як пожежа від одного дерева до іншого. Загибель і гниття коренів призводить до ослаблення дерев, які вражаються вторинними шкідниками (короїдами і златками) і падають від вітру. Перші дерева були вражені кореневою губкою ще 15-20 років назад (бачив це, коли проїжджав повз цього насадження по дорозі в педуніверситет, і плекав надію, що загинуть не всі дерева). На місці цих старих осередків хвороби зараз галявини (хворі дерева давно впали і згнили, залишилися лише ямки на місці згнилих стовбурів із залишками корку, який розкладається повільно). Зараз, крім дерев, які загинули в минулому році (вони ще в корку, з залишками рудої хвої) в місцях поширення кореневої губки є чимало дерев вже без корку (він відпав) і гілок (вони згнилі), які загинули 3-5 років назад. Зелених дерев, які встояли і виглядають здоровими – на дослідженій ділянці дуже мало, тому надії на їх подальше виживання теж мало.
Краплина позитиву: розкладання кореневих систем загиблих сосен збагатило намиті піски і сприяло появі певного різноманіття кущів (бузина чорна, шипшина, терен), дерев (горобина звичайна, робінія звичайна, берест, клен американський) і трав (куничник наземний, дивина, золотушник звичайний, льонок, амброзія, полин звичайний, деревій, перлівка висока і інші). Ми навіть знайшли сходи дуба(!) і клен гостролистий(!).
Що робити?
Найгірший варіант – підливати масло у полум’я – висаджувати до хворих сосен нові молоді сосни. Це вже роблять на сусідній ділянці на іншому боці траси. Там висаджують досить дорогі саджанці різних видів сосен різного віку.
Найкращій варіант – висаджувати рослини, на які коренева губка не діє (в першу чергу це листяні породи). Їх добір ускладнюється пісковими ґрунтами (їх можуть витримати шовковиця, краснотал, береза, крушина, черемха, осика, горобина), гниття кореневих систем сосни збагачує ґрунти (можна спробувати саджати дуб звичайний, особливо суборевого походження, клен польовий). Чим більше буде різноманіття дерев, кущів і трав – тим стійкіше буде новий ліс (звісно, крім широкого використання інвазійних видів, які вже є – клен американський та робінія звичайна). Список видів рослин для відновлення цього лісу і джерела їх постачання – складне завдання для фахівців».

В комментах под постом харьковчанин Дмитрий Стрелков добавил:

«Думаю, что в перечне многочисленных биотических и абиотических неблагоприятных факторов, вызвавших массовое заболевание и усыхание сосен, наверное, можно добавить ещё один неблагоприятный фактор, происшедший с ними много лет назад. Помню, как многие возмущались тем, что сосновые посадки в черте города массово уродовали перед новогодними праздниками. На острове Гидропарка и на Новой Баварии видел множество молодых сосен со спиленными верхушками. Это безобразие длилось много лет, пока чуть ли не все деревья остались без верхушек. Если внимательно присмотреться, то можно заметить, что если и не у всех деревьев, то у большинства на стволах видны следы спилов. Конечно, сосны из боковых веток давали новые верхушки, заново отращивали кроны, Возможно, я не прав, но мне кажется, что подобная массовая травма не могла пройти бесследно для здоровья растений».

Смотрим по теме: Довоенная свалка мусора с харьковских строек в Журавлевском гидропарке.

Короче, идут орки из Мордора всё грабить и убивать – а тут и так уже всё убито и разграблено… Остается надеяться на то, что природа понемногу залечит раны сама. «Не знаю, чи можна зараз ходити в це місце, але зовсім поруч з “рудим лісом”, за ТЦ “Ашан” є інший. Той, що зʼявився сам на місці колишніх пісків. Дуже цікаво було спостерігати, як рік за роком природа будує свою систему, без втручання людини. Там ростуть переважно листяні дерева. Осики, тополі, берези, подекуди дичка плодових. Різноманітні гриби були. А вже скільки пташок навесні!» – обнадеживает харьковчанка Любовь Солох.

Ну что ж, как говорится, на благо города и всех харьковчан!

***

Отметим, что единственный в Харькове сосновый лес теперь остается на Жихаре, и в прошлом году ворсовет дал добро на его вырубку под добычу песка, но реакция небезразличных людей смогла помешать этим планам.